Останній тиждень перед Воскресінням – час, коли ми пригадуємо найважчі муки у житті Спасителя, дорогу, яка привела Його на Голгофу. Пропонуємо Вам разом із нами зупинитись на декілька хвилин, щоб пригадати, наскільки жертовною є Божа Любов.
Хресна Дорога в Колізеї під головуванням Святішого Отця Франциска.
Роздуми та молитви учнів римського ліцею Піло Альбертеллі, під керівництвом викладача релігії Андреа Монда.
Вероніка витирає обличчя Ісуса
З книги пророка Ісаї 53, 2-3
Не було в ньому ні виду, ні краси, – ми бачили його, – ні вигляду принадного не було в ньому. Зневажений, останній між людьми, страдник, що зазнав недуги; немов хтось, перед ким обличчя закривають; зневажений, і ми його за ніщо мали.
Роздум
Бачу Тебе, Ісусе, у потребі, Тебе майже не впізнати, з Тобою поводяться, як із найгіршим серед людей. Ти ледве тягнешся до власної смерті із закривавленим і спотвореним лицем – але, як завжди, тихим і смиренним, скерованим догори. Якась жінка шукає місця в натовпі, щоб зблизька поглянути в Твоє обличчя, яке, мабуть, не раз промовляло до її серця і стало їй близьким. Вона бачить Твої страждання й хоче допомогти. Її не пропускають: їх багато, занадто багато, ще й зі зброєю. Але для неї не має значення, вона рішуче намагається дістатися до Тебе – і на мить їй вдається торкнутися Тебе й погладити хустиною. Її сила в ніжності. Ваші очі зустрічаються на мить, лицем до лиця.
Ця жінка – Вероніка, про яку нічого не відомо, її минуле незнане. Вона здобуває собі Рай звичайним жестом милосердя. Вона підходить до Тебе, вдивляється у Твоє виснажене обличчя й уподобає його ще більше, ніж досі. Вероніка не зупиняється на зовнішності, яка сьогодні, в нашому суспільстві образів, відіграє таку важливу роль, а беззастережно любить це обличчя – понівечене, занедбане, неприкрашене й покривджене. Це обличчя, Твоє обличчя, Ісусе, саме своєю недосконалістю свідчить про досконалість Твоєї любові до нас.
Молитва
Прошу Тебе, Ісусе, даруй мені силу наближатися до інших людей, до кожної людини, молодої та літньої, бідної та багатої, дорогої мені й цілком незнайомої, і розпізнавати в їхніх обличчях Твоє лице. Допоможи мені не зволікати з допомогою ближньому, в якому Ти присутній, за прикладом Вероніки, яка поквапилася підійти до Тебе на шляху до Голготи.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
